Китай рубит коридор в Индийский океан через Мьянму. Не все рады. ЗНАКИ Сергея Белашко

Политолог Сергей Белашко, комментируя военный переворот, произошедший в Мьянме накануне первого парламентского заседания после выборов, отмечает, что конституция страны предполагает возможность проведения военных переворотов и последние события вполне вписываются в нормы права. С 2015 года в Мьянме существовала система дуализма власти: светского и военного. За военными были закреплены фактически все силовые структуры, светскую власть представляла Аун Сан Су Чжи, занимавшая пост госсоветника (аналог нашего премьер-министра), при наличии своего президента-соратника. После госпереворота формальной главой стал Мьин Шве при фактической власти Мин Аух Хлайн. Отстраненные от власти президент и госсоветник находятся под домашним арестом. Партия "Национальная лига за демократию" показала на выборах свое стремление к получению всей полноты власти в стране, отбирая у военных их кусок пирога. Военные же зафиксировали большое количество нарушений на выборах (мертвые души, вбросы, карусели), которые и обеспечили победу партии. Эксперт замечает, что во внутренней политике между военными и Аун Сан Чжи не было конфликта: госсоветник поощряла геноцид рохинджа, который проводили военные. Политолог объясняет геополитическую роль страны. Мьянма является стратегическим партнером Китая: через нее реализуются китайско-германский и китайско-пакистанский экономические коридоры. Также Мьянма граничит с индийским штатом Аруначал-Прадеш, который является спорной территорией между Индией и Китаем. Для Китая важна его провинция Юньнань, которая станет "точкой входа" через Мьянму для транспортного коридора. Индия тоже выстраивает свои транспортные коридоры: через Мьянму должен проходить коридор Калькутта-Бангкок. Таким образом, в Мьянме пересекаются коридоры стран-соперниц, что вызывает точку геополитического напряжения. Коридоры Китая могли бы помочь решить проблему "Золотого треугольника" (это область производства наркотиков): Китай бы перестал спонсировать сепаратистов на территории и мог бы даже направить своих силовиков для урегулирования территориальной проблемы. Белашко подводит итог, что военный переворот не меняет кардинально внутренней ситуации в Мьянме, а на следующих выборах вновь победит "Национальная лига за демократию". Другим же странам выгодно спокойствие и стабильность Мьянмы, чтобы она могла принимать участие в геополитических проектах. -укр- Політолог Сергій Белашко, коментуючи військовий переворот, що стався у М'янмі напередодні першого парламентського засідання після виборів, зазначає, що конституція країни передбачає можливість проведення військових переворотів і останні події цілком вписуються в норми права. З 2015 року в М'янмі існувала система дуалізму влади: світського та військового. За військовими були закріплені фактично всі силові структури, світську владу представляла Аун Сан Су Чжі, яка обіймала пост держрадника (аналог нашого прем'єр-міністра), при наявності свого президента-соратника. Після державного перевороту формальної главою став Мьин Шве при фактичній влади Мін Аух Хлайн. Відсторонені від влади президент і держрадник знаходяться під домашнім арештом. Партія "Національна ліга за демократію" показала на виборах своє прагнення до отримання всієї повноти влади в країні, відбираючи у військових їх шматок пирога. Військові ж зафіксували велику кількість порушень на виборах (мертві душі, вкидання, каруселі), які і забезпечили перемогу партії. Експерт зауважує, що у внутрішній політиці між військовими та Аун Сан Чжи не було конфлікту: держрадник заохочувала геноцид рохінджа, який проводили військові. Політолог пояснює геополітичну роль країни. М'янма є стратегічним партнером Китаю: через неї реалізуються китайсько-німецький та китайсько-пакистанський економічні коридори. Також М'янма межує з індійським штатом Аруначал-Прадеш, який є спірною територією між Індією та Китаєм. Для Китаю важлива його провінція Юньнань, яка стане "точкою входу" через М'янму для транспортного коридору. Індія теж вибудовує свої транспортні коридори: через М'янму повинен проходити коридор Калькутта-Бангкок. Таким чином, в М'янмі перетинаються коридори країн-суперниць, що викликає точку геополітичної напруги. Коридори Китаю могли б допомогти вирішити проблему "Золотого трикутника" (це область виробництва наркотиків): Китай б перестав спонсорувати сепаратистів на території і міг би навіть направити своїх силовиків для врегулювання територіальної проблеми. Белашко підводить підсумок, що військовий переворот не змінює кардинально внутрішньої ситуації в М'янмі, а на наступних виборах знову переможе "Національна ліга за демократію". Іншим же країнам вигідно спокій та стабільність М'янми, щоб вона могла брати участь в геополітичних проектах.