ДУЛІБИ | DOUDLEBOVÉ | Dulebs | Ukrainian tribe

ДУЛІБИ - Українське плем'я, що жило в басейні ріки Західний Буг, там де тепер Волиняни (Західна Волинь, Львівщина, Холмщина - Земля Червенська). "Червяни, в яких одних є королівство і від яких усі племена слов'ян, як вони стверджують, походять і ведуть свій рід." - Баварський географ, 9 ст. Це ж писав Масуді про цю землю - називаючи волинян - головним і панівним племенем серед усіх словян у 10 ст. В 6-7 ст. дуліби стояли на чолі міжплемінного об'єднання східних слов'ян. В «Повісті минулих літ» оповідається, як авари знущалися над ними - до возів своїх запрягали дулібівських жінок. У 907 р. дуліби на чолі з князем Олегом, брали участь у поході на Царгород. Ймовірно дуліби - германці (бо їх назва доудліби - суто германська), а волиняни - інше плем'я, що жило на дулібських землях. МУЗИКА З ЯВОРіВЩИНИ (Земля Червенська - Дулібія / Доудлебія (ісл. Dauðleifia! / нім. Dietlefia)! CZ: DOUDLEBOVÉ (Dúdlebi, Dúdlebové) byli kmen nejistého původu (případně více kmenů stejného jména), který v raném středověku sídlil v jižních Čechách, Korutanech, Panonii a na ukrajinské Volyni. Západoslovanští Doudlebové v druhé vlně slovanského osidlování Čech v 7. století přišli ze středního Podunají do jižních Čech. Spolu s Litoměřici a Děčany na severu a s Domažlici na západě se podíleli pod vedením Čechů na sjednocení a utváření české národnosti a českého státu Přemyslovců. RU: Дуле́бы (ст.-слав. Дулѣби) — союз славянских племён на территории Западной Волыни в VI - начале X вв. Относятся к пражско-корчакской археологической культуре.Согласно О. Н. Трубачеву, этот этноним (*dudlebi) произведён из герм. *daudlaiba (dauðleifa) 'наследство умершего' и свидетельствует о соседстве с древним западногерманским ареалом (в рамках вельбарской культуры). BY: "Дуле́бы — славянскае племя, адно з самых старажытных славянскіх плямёнаў." Уварваньне авараў, пэўна, спрычынілася да пачатку масавага перасяленьня дулебаў. Пра што сьведчаць шматлікія сярэднявечныя крыніцы, якія ўзгадваюць дулебаў у Валыні й Пабужжы, Чэхіі, сярэднім Падунаўі, ля возера Балятон, ракі Мурса й г.д. Частка дулебаў высялілася й на землі сучаснае Беларусі, магчыма, раней за дрыгавічоў, пра што сьведчаць шматлікія тапонімы. Дулебы аселі ў сярэднім цячэньні Бярэзіны, на р. Ольсе. BG: Дулеби - славянско племенно обедениние във Волиния, съществувало през 6 в. През 10 век вероятно се разпада и дулебите влизат в древноруската държава под името волиняни и бужани. Има хипотеза която ги свързва с българския владетелски род Дуло и основаното от Шам-бат митичния брат на хан Кубрат владение Дулоба според посоченото в Джагфар тарихъ. PL: Dulebowie (wołyńscy) -- plemię słowiańskie zamieszkujące Wołyń, którego przynależność do Słowian zachodnich lub wschodnich pozostaje w nauce przedmiotem dyskusji. Pierwotnie Dudlěbi, l.poj. Dudlěbъ,scs. Дулѣби / Dulěbi lub Дулѣбъı / Dulěby, w dawnej polskiej literaturze Dulębowie, albo poprzez pomylenie Ѣ z Ѧ lub skojarzenie z polskim pospolitym przydomkiem dulęba - "człowiek niezgrabny" -- nazwa etniczna według Vasmera miała pochodzić od zachodniogermańskiego Deudo- i laifs, śwn. Dietleip, Detlef, co nie oznacza (?) germańskiego pochodzenia tego plemienia, ale może sugerować zamieszkiwanie w pobliżu jakiegoś germańskiego plemienia.