Nadiya Vasilenko-Korovianska Захід сонця

The author Nadiya Vasilenko-Korovianska reading Ukrainian poetry. Cтихи на украинском языке читает автор Nadiya Vasilenko-Korovianska Захід сонця 1 Замріяне сонце зітхнувши зависло у хмарах, Мов яблуко жовто-гаряче у сірій імлі. Достиглими краплями слізки-росинки стікали, Вмиваючи очі прозорі й такі голубі. Як небо... Чи, може, то небо зітхало, А сльози не сонячні зовсім, а неба журба. Достигле замріяне яблуко з неба упало. Пала видноколо і хмари, і синь золота. 19.05.00 2 (верлібр) Захід сонця... Я ненавиджу цю мить -- Спалах... І кривавить небокрай... Помирає день... Сльози трави... Мить відчаю... Я завжди одна спостерігаю цю агонію, Відчуваючи, як щось втрачаю, Щось більше, аніж день, Щось більше, аніж час, Можливо, частину себе самої... Можливо, якийсь спогад, Що заб'ється у найтемніший закуток мозку І вже ніколи не потурбує мене, навіть уві сні... Захід сонця... Я майже навчилася помирати разом з ним І народжуватись зі світанком. Але... як боляче народжуватися Відразу дорослою людиною! А у дитинство немає вороття... Візьми мене з собою, Захід сонця!.. 19.09.02 © Н. Коровянська (Василенко). Нова альтернатива. -- Газета. -- Київ. -- 17--14 червня, 2001 р.) Закат солнца 1 (верлибр) Мечтательное солнце вздохнув в облаках задержалось, Как желто-горячее яблоко в серой мгле. Дозрелыми каплями слезы-росинки стекали, Умывая глаза прозрачные и такие голубые. Как небо... А может быть вовсе не небо вздыхало, А слезы те были не солнца, а неба печаль. Созревшее мечтательное яблоко с неба упало. Пылают горизонт, облака и золотая синь. 19.05.00 2 (верлибр) Закат... Я ненавижу этот момент -- Вспышка... И кровоточит небосклон... Умирает день... Слезы травы... Миг отчаяния... Я всегда одна наблюдаю эту агонию, Чувствуя, как что-то теряю, Нечто большее, чем день, Нечто большее, чем время, Возможно, часть себя самой... Возможно, какое-то воспоминание, Которое забьется в темный закоулок мозга И уже никогда не побеспокоит меня, Даже во сне ... Закат... Я почти научилась умирать вместе с ним И рождаться с рассветом. Но... как больно рождаться Сразу взрослым человеком! А в детство нет возврата... Возьми меня с собой, Закат солнца!.. 19.09.02 © Н. Коровянская (Василенко). Новая альтернатива. -- Газета. -- Киев. -- 17--14 июня, 2001 г.) © Aото Aleksandr Tsinceus!