олег іванович міхнюк справжній герой

Міхню́к Оле́г Іва́нович (нар. 27 жовтня 1965, Мала Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область — † 20 серпня 2014, Новосвітлівка, Краснодонський район, Луганська область) — український військовик і громадський діяч, ветеран війни в Афганістані, заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану, кавалер численних орденів та медалей. Активіст Революції гідності, учасник війни на сході України. Герой України. Загинув під час бойових дій за містечко Новосвітлівка, на трасі Краснодон-Луганськ. 29 жовтня 1983 року був призваний до лав Збройних Сил СРСР. Закінчив навчальний підрозділ 44 навчальної повітряно-десантної дивізії, яка на той час дислокувалася поруч із селом Гайжюнай (Литовська РСР), отримав військове звання «сержант». З 4 березня 1984 року служив в 56-й окремій гвардійській десантно-штурмовій бригаді в Афганістані. Був заступником командира 3-го десантно-штурмового взводу 7-ї роти. 31 травня 1984 року під Гардезом намагаючись витягнути поранених товаришів з під прицільного вогню снайпера був важко поранений. 21 травня 1985 року отримав друге поранення під час проведення операції в Мараварській ущелині. Багато зробив для ветеранського руху і товаришів по службі. Всі зустрічі ветеранів-«афганців» через 20 років були організовані за його ініціативи. З 1991 по 1993 рр. начальник медико-соціального відділу УСВА. З 1994 по 1995 рр. заступником голови Правління Київської обласної Спілки воїнів-інтернаціоналістів. З 1995 рр. працював (УСВА) на посаді керівника управління реабілітації та лікування. Нагороджений двома орденами «Червоної Зірки» та медаллю «За відвагу». Знайшов улюблену дружину, яка народила доньку яку згодом назвали Анною. Євромайдан та російське вторгнення[ред. • ред. код] В період Євромайдану Олег Міхнюк був сотником Восьмої «афганської» сотні Самооборони Майдану, у складі якої були переважно ветерани війни СССР в Афганістані[1]. В квітні 2014 року опублікував статтю в Українській правді у якій розкритикував стан справ в українській армії за підсумками російського вторгнення в Крим[2]. Під час війни на сході України пішов добровольцем до 24-й батальйону територіальної оборони «Айдар». Загинув 20 серпня 2014 року в бою за визволення Луганська біля селища Новосвітлівка. 11 лютого 2015 року у військово-історичному музеї — відділі Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського відбувся захід, присвячений Олегу Івановичу Міхнюку. Так вже склалася його доля, що чернігівці згадали в цей день війну в Афганістані, Революцію Гідності, війну за Незалежність України (АТО). Все це поєднав у собі Олег Міхнюк.