Плач Єремії - Марія ("Бачу тіло її...", наживо, Львів)

Автор слів - Григоріій Чубай (див. далі) Бачу тіло її що в полоні освітлених звуків Що й сьогодні од всіх поодаль як і колись Бачу пальці її що біжать по темніючій шибі -- Пишуть наймення дзвінке для летючої срібної риби Що з місячних плес відлітає раз і назавжди Бачу як жінка прощається з рибою Бачу як потім іде самотня -- обминає струхлявілий час І його світло-темну рипучу гойдалку У неї жести фатальні Як волосся у блискавки Її танець весільний має ритми глибокі Що такі як колодязь зорі Бачу пам'ять її Що як вода летюча має крило нерухоме Бачу сон бездиханний Що вона його на крилі несе обережно Бачу вирій душі Що його лише раз надивитися можна -- То осінь людська коли облітає волосся і одяг А найпершими -- очі Бачу осінь таку в останньому дні якої У білім гілляччі кісток завівають вітри