"Війна в Україні планувалась давно". Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів командир 43-го батальйону "Патріот" 53-ї бригади Сергій Мацейко з позивним "Кварцит". Батальйон вже кілька місяців тримає оборону українських позицій в селищі Зайцеве на Донеччині.
"У 89-му році я почув виступ Жириновського на площі у Вологді. Я зрозумів, що буде війна. З цією думкою я не розставався довгий час і розумів, що рано чи пізно це станеться. Для мене ця війна не була несподіванкою. Інші говорили про "братство" і тому подібне. Все це маячня."
Сергій народився у Кривому Розі. Закінчив Харківське командне училище авіаційного зв'язку. Служив у Морській авіації Північного флоту. У квітні 1992-го року, після того як було оголошено про створення Збройних сил україни, повернувся в Україну".
"У травні 1992-го переїхав до Києва. В аеропорту побачив великий банер "Лелеки повертаються додому". Так добре стало на душі." - згадує Сергій. "Коли прийшов в Міноборони України, щоби вирішити всі питання з моїм переведенням, вже тоді зрозумів, що там сидить п'ята колона і не так просто вирішити це питання. Але все таки перевели. Коли прийшов Кузьмук (Олександр Кузьмук - Міністр Оборони України (1996-2001) - Gazeta.ua), почався розвал наших збройних сили і понеслась - розформували один гарнізон, другий, третій. Я пішов на пенсію".
З початком військових дій на Донбасі Мацейко пішов до воєнкомату разом із сином.
"2 березня 2014 я вже був у воєнкоматі. Тоді, під виглядом навчань, ще багато хто не вірив, що буде війна. Син подзвонив з Києва мені після обіду і сказав "Папа, я у воєнкоматі" і пішов воювати в один із батальйонів" - згадує події дворічної давності Сергій.
"Дуже важко було, коли мобілізували. Я ж прийшов з гражданки після 10 років на пенсії. Так як був досвід роботи у воєнкоматі, призвали до нього аби займатись мобілізацією. Дуже грамотно була продумана система розвалу Збройних сил України. Вже не кажучи про те, як розвалювались війська. Наступний етап був розвал системи мобілізації. Коли я прийшов у воєнкомат і побачив, що коїться в картотеці. Ми, власне кажучи, не могли навіть зібрати дані про населення. Перше що я зробив - запросив паролі по адресному столу. Виявилось, що за півроку до війни адресні столи були знищені. Тільки завдяки халатності і лінощам чиновників, не були знищені картотеки людей, які старші 40 років. Знаючи цю систему, поліз на чердак, витягнув всі ці картотеки і почали працювати. Березень місяць ми цілодобово крутили всю цю "махіну".
Визначальним на початку війни за словами командира стала хвиля добровольців.
"Дуже багато добровольців пішло. Власне кажучи за рахунок цього, більше 10% ми виконали наряди за рахунок добровольців. Але було дуже сильне протистояння з боку чиновників - до прямої заборони реєстрації добровольців. Це перші два-три тижні. 17 березня оголошена мобілізація. Знову протистояння з боку чиновників. Поки в квітні не прийшла розгромна телеграма про те, що не виконується указ президента про мобілізацію і тоді до них почало доходити і вони почали бояться. В кожному воєнкоматі було два-три офіцери старої закалки, які розуміли завдання і заставили діючих чиновників працювати. Вони почали на нас працювати, хоча в душі - "сєпари" конкретні. Вони і зараз служать, але змушені працювати на нас" - розповідає Мацейко
За словами комбата війна на Донбасі готувалась завчасно і продумано.
"Свого часу з території Донбасу були виведені всі війська. Залишилась лише міліція і прикордонники, які були набрані з місцевих і яких добре "опрацьовували". Наші націоналістичні партії звертали на це увагу ще тоді і намагались з цим боротись, але держава не звертала уваги. Сепаратизм нарощувався. В кінці кінців, коли зайшли "ввічливі чоловічки", тут не було кому воювати. Просто зайшли і взяли, як Слов'янськ. 20 мужиків захопили владу і все. Міліція, прокуратура, СБУ з місцевих."
"Та сама історія з Кримом. В кінці 90-х мене обурювало коли показували по телебаченню російські серіали - "Мєнти" наприклад та інші. За сюжетом вони приїздили в Крим і проводили розслідування. Я ще дружині сказав "Слухай, готують до здачі Крим". Людям вже втовкмачують в голови, що це їхня територія. Все це планувалось. Методи залишились радянського зразка плюс додалось щось з американського. Путіну докладували те, що він хотів почути "Україна лягла і вони чекають з короваями". От він і повірив. А виявляється, що все зовсім по-іншому. Виявляється, що якщо людина говорить російською, то це не означає, що ідентифікує себе як росіянин"
Повне інтерв'ю з командиром Сергієм Мацейко читайте в найближчих номерах "Газети по-українськи", журналу "Країна" та стежте за анонсами на Gazeta.ua
Відео: Ельдар Сарахман, Ксенія Пантелєєва/Gazeta.ua