Автор: Марічка Черничко
Оператор: Роберт Боднар
Режисери: Роберт Боднар, Ігор Гаврилюк
Актриси: Габріелла Руденко, Марічка Черничко
Це не осінь блукає по двору,
Це не листя вкриває асфальт —
Це вечірньо-мінлива потвора
Переспівує вічності альт.
Я зустріла її мимоволі,
Коли думка сягала небес.
А вона облизала долоні,
Мов бездомно-ображений пес.
Її тіло — години енергій,
Що поморщили болем шляхи.
Я для неї шукаю резерви —
Щоб від себе укотре втекти.
Прикриваюсь від істин листками,
Умиваюсь осіннім дощем.
Та в калюжах — лише голограми,
Що відроджують споминів щем.
Там обличчя із присмаком втрати,
Голоси, що не вловлює слух.
Конфісковані Богом цитати
Пошматованих смертністю слуг.
Там події, що їм не ожити,
І обійми, які, мов нитки,
Перезав'язують Господу жито,
Щоб у вічність дістати квитки.
Небо сіре... Крізь осені сито,
Між краплин розчиняю свій плач...
Я повітрям твоїм була б сита,
Але смерть — невмолимий палач.
Але з часом розчиняться рамки,
Зникнуть межі життєвих доріг.
Бог для мене відкриє фіранки
І відродить утрачений сміх.
(с) Марічка Черничко